За достаток меду

Міцна кормова база — основа високих медозборів

Поліпшуючи догляд за бджолами, пасічники і правління артілі «Пам’ять Сталіну» велику увагу приділяють також всебічному зміцненню кормової бази бджільництва.

Відомо, що цвітіння медоносних рослин відбувається не в один час. Багато з них цвіте дуже рано, інші — в середині літа. Є медоноси, що цвітуть і під кінець літа та восени. Але черговості в цвітінні немає. Внаслідок цього в окремі періоди, особливо в так званий період головного взятку, є багато цвіту, в інші періоди його мало або зовсім немає, що значно відбивається на продуктивності пасіки і розвитку бджолиних сімей.

З метою ліквідації безвзяткових періодів і підвищення нектарозапасу для бджіл (на кожну сім’ю на рік потрібно не менше як 150 кг нектару, з яких бджоли близько 100 кг витрачають на свій розвиток), в колгоспі, крім таких медоносних культур, як гречка, озимий ріпак, соняшник та інші, висівають фацелію чистим посівом та в суміші з іншими культурами, зокрема з бобово-злаковими.

Практика показала, що висівання таких сумішей є одним з головних засобів поліпшення кормової бази і створення безперервного взятку для бджіл протягом усього пасічницького сезону. Висівати саму фацелію на великих площах недоцільно, бо це призвело б до скорочення посівів основних сільськогосподарських культур. Ось чому при організації безперервного взятку, або так званого квітково-нектарного конвейєру, в колгоспі широко практикують посіви бобово-злаково-фацелієвих сумішей. Фацелію, що відзначається високою медопродуктивністю, висівають у суміші з горохом, кукурудзою на зерно і силос, соняшником, викою на зерно, гречкою та іншими культурами. Це дозволяє збільшити її посіви без виділення окремої площі в полях сівозміни.

З.Г.РУДИЙ — завідуючий пасікою колгоспу «Пам’ять Сталіну» Оратівського району

Посіви вказаних сумішей повністю себе виправдали. Як показує практика колгоспу «Пам’ять Сталіну», вони не впливають на урожайність основного компоненту (культури), не потребують зайвих витрат для їх сівби, зате набагато підвищують продуктивність пасіки. Так, урожайність кукурудзи на зерно, яка висівалась в суміші з фацелією на площі понад 200 гектарів, становила 36 центнерів, гороху — 18,4 центнера на площі 310 гектарів.

Якщо в 1959 році в колгоспі таких сумішей висівалось 631 гектар, то вже в минулому 1960 році посіви їх збільшилися до 1021 гектара. Це дало можливість підвищити продуктивність пасіки в середньому на 15 кілограмів на одну бджолосім’ю, незважаючи на несприятливі для медозбору погодні умови.

Про переваги запровадження бобово-злаково-фацелієвих сумішей говорять дані з практики інших колгоспів (див. табл. 1).

З наведених в таблиці даних видно, що чим більший посів фацелієвих сумішей, тим вищий одержано медозбір.

Кормовий баланс пасіки і схему квітково-нектарного конвейєра в колгоспі складають заздалегідь, ще під час визначення виробничого завдання пасіці.

Одночасно з плануванням заходів, спрямованих на поліпшення кормової бази бджільництва, агроном колгоспу Іван Климович Гаврилюк разом з пасічниками складає графік кочування пасіки. В ньому передбачаються строки і місця, куди буде підвезена пасіка, з таким розрахунком, щоб провести бджолозапилення всіх сільськогосподарських культур і повністю використати медозбір.

Збільшення медозбору в залежності від кормової бази (за даними 1960 року) Таблиця №1

Колгоспи	Площі під фацелією та бобово-злаково-фацеліевими сумішами (в га)	Наявність бджоло-сімей	Медозбір в середньому на 1 бджоло-сім’ю в кг
			валовий	товарний
«Пам’ять Сталіну» с. Чагів, Оратівського р-ну	1021	330	42,0	23,0
ім. Кірова с. Велика Ростівка, Оратівського р-ну	218	326	27,6	10,5
їм. Сталіна с. Балабанівка, Оратівського р-ну	76,5	72	20,0	5,0
«Більшовик» с. Оратів	44	75	16,0	3,2
ім. Карла Маркса с. Росоша, Липовецького р-ну	60	74	11,6	5,0

Кормовий баланс колгоспної пасіки і схему квітково-нектарного конвейєра за 1960 рік показано в таблиці 2. Агротехніка вирощування бобово-злакових культур в суміші з фацелією звичайна, така ж, як і при сівбі їх без фацелії. Вона зводиться до закриття вологи, 2—3-разової передпосівної культивації з боронуванням та своєчасної сівби на визначену глибину. Норма висіву насіння основних культур залишається такою, яка встановлена для даного району, а норма висіву фацелії залежить від того, з якою культурою вона висівається і яким способом. Такі суміші краще вдаються і дають більше нектару на добре обробленому та угноєному грунті.

В суміші з викою на зерно, з горохом та гречкою фацелію найкраще сіяти зернотрав’яною сівалкою з наступним боронуванням і коткуванням посіву. При цьому насіння фацелії загортається на глибину 1—2 сантиметри. В колгоспі «Пам’ять Сталіну» немає такої сівалки, і вказані суміші тут успішно висіваються звичайними сівалками. В даному випадку насіння фацелії заробляється на ту ж глибину, що й насіння основної культури.

Посів кукурудзо-фацелієвої суміші в колгоспі «Пам’ять Сталіну». В 1960 році під цією сумішшю в колгоспі було зайнято 419 гектарів.

При такому способі сівби насіння фацелії змішується з основною культурою безпосередньо перед сівбою. Щоб воно не обтрушувалось на дно сівалки, перед змішуванням його змочують водою і старанно перелопачують. Мокре зерно фацелії пристає до гороху і вики, разом з якими і висівається по всій площі рівномірно. Появу сходів фацелії забезпечує основна культура.

Практика колгоспу «Пам’ять Сталіну» показує, що найкращі суміші фацелії з горохом та викою на зерно бувають при нормі висіву 2,5—3 кг на гектар, з кукурудзою і соняшником — 0,8—1 кг та гречкою — 2 кілограми.

Схема квітково-нектарного конвейєра в колгоспі "Пам’ять Сталіну" Оратівського району за 1960 рік, Таблиця №2 

Основні медоноси	Кормовий баланс пасіки
	Площа в га	Медопродуктивність
		Нектару кг/га	Всього нектару в кг
Сади та та ягідники	35	20	700
Озимий ріпак	20	50	1000
Еспарцет	80	100	8000
Горохово-фацелієва суміш	310	50	16500
Вико-фацелієва суміш	12	50	600
Люцерна	119	15	1785
Фацелія чистого посіву	15	250	3750
Кукурудзяно-фацеліева суміш	349	50	17450
Конюшина червона	105	15	1575
Г'речано-фацеліева суміш	221	80	17680
Соняшник	100	30	3000
Соняшник в суміші з фацелією	44	60	2640
Кукурудзяно-фацеліева суміш пожнивного посіву	70	15	1050
Разом	1480	785	75730

 

(кількість бджолосімей у колгоспі)=по 247,4 кг в середньому на одну бджолосім’ю, з яких 9 кг витрачається бджолами протягом року на розвиток сімей. Фактично на кожну бджолосім’ю в колгоспі одержано по 42 кг меду, а решта нектару була використана бджолами колгоспників та пасіками сусідніх колгоспів. Крім того, частково на виділення нектару негативно вплинули складні кліматичні умови. 

До гороху та вики доцільно підсівати, крім фацелії, ще й 2—3 кілограми білої гірчиці. Цей захід важливий ще й тим, що добрі медоноси — біла гірчиця та фацелія — виконують також роль «підтримуючих культур», роблять травостій неполягаючим. Завдяки цьому полегшується механізоване збирання гороху та вики, знижуються втрати врожаю і значно поліпшується кормова база бджільництва.

Фацелія, яка розвивається у складі нектарно-кормових сумішей, добре поїдається худобою. Ця культура, як відомо, містить у собі велику кількість перетравного білка і значно поліпшує якість кукурудзяного силосу.

При підсіві фацелії до гречки остання не тільки не знижує врожаю, а, навпаки, підвищує його. В 1960 році з таких посівів було зібрано на 3,6 центнера гречки більше, ніж на чистому посіві цієї культури. Іван Климович пояснює це тим, що в спеку бджоли майже не відвідують гречку, тому що нектар в її квітках швидко висихає. Підсів же фацелії спонукає бджіл відвідувати гречку протягом усього дня. Цим забезпечується інтенсивне бджолозапилення.

Досвід колгоспу «Пам’ять Сталіну» в справі зміцнення кормової бази вивчається не лише бджоловодами Вінниччини. Минулого року тут, наприклад, побували пасічники й агрономи з Київської області, працівники Української дослідної станції бджільництва і старші зоотехніки по бджільництву з усіх районів області.