Вишнева пасіка - все про мед, бджіл, бджільництво та пасіці


За достаток меду

Організація роботи на пасіці

Нелегкий і копіткий труд пасічника потребує не тільки виробничого досвіду, але й глибоких знань. В колгоспі «Пам’ять Сталіну» працює 6 пасічників, 4 з них уже мають спеціальну освіту по бджільництву, а двоє вчаться заочно.

Щоб забезпечувати щороку високу продуктивність пасіки, навіть за складних погодних умов, треба добре знати особливості і характер взятку своєї місцевості.

За кожним пасічником в артілі «Пам’ять Сталіну» закріплено по 50—60 бджолосімей. По своїй групі, або, як тут кажуть, «ланці» бджолосімей, пасічник веде журнал, в якому після кожного огляду записує відомості про стан бджолосімей, а також кількість продукції, одержаної від них. Тут же зазначається вік і походження матки. По цьому журналу можна простежити розвиток бджолосімей протягом року та їх продуктивність. Це дає змогу виявити кращі сім’ї, що дуже важливо для ведення племінної справи на пасіці. Ведеться також журнал, в якому записуються відомості про стан погоди, про цвітіння медоносів, а також показники контрольного вулика. Облік одержаної продукції — меду, воску, пасічної мерви та нових бджолосімей — провадиться по кожній ланці окремо. Внаслідок цього в роботі пасічників немає знеосібки, і кожний з них бачить наслідки своєї праці.

Такі роботи, як перевезення пасіки, витоплювання воску, поточний ремонт зимівників та інші, які потребують зусиль кількох людей, пасічники виконують разом. На роботи, з якими самі пасічники не можуть справитись, правління колгоспу виділяє додатково людей. Для перевезення інвентаря, стільників тощо, а також для виїзду пасічників на пасіку, коли вона стоїть далеко від села, на сезон виділяється однокінна підвода. При перевезенні пасіки на медозбір на одному точку ставлять 100—120 бджолосімей, тобто дві ланки. Обслуговують їх два пасічники. Це зручно тим, що пасічники допомагають один одному переносити вулики та виконувати інші повсякденні роботи. При потребі один з них може відлучитися з пасіки.

На пасіці час від часу відбуваються виробничі нара­ди, на яких підводяться підсумки роботи та намічаються заходи щодо поліпшення стану справ на пасіці. Такі наради дуже корисні, бо на них пасічники ділиться досвідом своєї роботи, читають і обговорюють цікаві статті по бджільництву, надруковані в газетах та журналах.

Дбаючи про зростання товарності колгоспної пасіки, пасічники вивчають і стараються застосувати в себе на точку найбільш раціональні прийоми роботи, передовий досвід.

Крім догляду за бджолами, вони виготовляють і ремонтують вулики, сіють і збирають насіння медоносів, пасіка завжди має зразковий вигляд. В кожному вулику є вставна дошка, спеціальна рамка-годівниця, яка використовується для організації продуктообміну та дресирування бджіл на запилення конюшини, а також будівельна рамка і добра солом’яна мата.

Розповідаючи про досвід своєї роботи, завідуючий пасікою 3. Г. Рудий справедливо зауважує, що трапляються ще й такі пасічники, які ділять роботу на пасіці на «наше діло» і «не наше діло». Наприклад, рій зібрати — це «наше діло», а от роївню зробити — це вже «не наше діло». А що вже говорити про роль пасічника в зміцненні кормової бази бджільництва, в кочівлі пасіки та інших повсякденних роботах?

— Поговоріть з таким пасічником, — розповідає Зосим Герасимович, — і він вам стане гірко жалітися, що допомоги немає нізвідки і правління артілі не звертає уваги на те, що вулики слід ремонтувати, траву біля льотків скосити та пасіку обгородити. ї справді, з таким горе-пасічником діла не буде.