Вишнева пасіка - все про мед, бджіл, бджільництво та пасіці


Передовий досвід у бджільництві

Підготовка бджіл до зимівлі і зимівля їх на передових пасіках

Результати зимівлі бджолосімей часто зумовлюють медозбір. Якщо при відсутності нормальних умов для зимівлі загине велика кількість бджіл, то потрібний буде значний час, поки сім’ї відновлять нормальну силу. Такі сім’ї досягають доброго розвитку лише за рахунок головного взятку і не можуть давати товарного виходу меду.

Щорічна загибель бджолосімей протягом зими по Харківщині становить 1 - 2 проценти. Крім того, велику економічну шкоду завдає погана зимівля в результаті послаблення бджолосімей весною і зимою внаслідок великого відходу бджіл в окремих сім’ях. Послаблення бджолосімей в зимовий період є одною з основних причин низької продуктивності деяких колгоспних пасік.

Пасічники передових колгоспних пасік пристосувалися до місцевих умов і досягають успіху в перезимівлі бджіл. Вони знають, що після закінчення головного взятку відбувається відмирання старих бджіл. Нарощування молодих бджіл загаюється внаслідок зниження відкладання яєць матками під час головного медозбору. В результаті після головного взятку сильні сім’ї помітно слабнуть.

Якщо яка-небудь частина бджіл, що брали участь у медозборі, піде в зиму, то багато з них не доживе до весни. Тому важливо мати в зиму якомога більше бджіл осіннього виводу, тобто таких, які не брали участі в роботі під час головного взятку.

Знаючи це, передовики бджільництва застосовують спеціальні прийоми осіннього нарощування бджіл: утримують на пасіках молодих маток, створюють сприятливі умови для відкладання матками яєць, використовують в осінній період взятки з поживних посівів спеціальних медоносів (фацелія, гірчиця), а при відсутності медозбору в бджолосім’ї дають підгодівлю, для чого підставляють маломедні стільники за перегородку або дають стимулюючу підгодівлю. Ці прийоми сприяють продовженню відкладання яєць матками, дають можливість одержати взимку сильні бджолосім’ї, які добре розвиваються навесні.

Нарівні з спеціальними прийомами нарощування бджіл в зиму на передових колгоспних пасіках використовуються для осіннього нагромадження молодих бджіл матки-помічниці. Для цього використовують замінюваних старих маток. При заміні маток перед головним медозбором стару матку тимчасово використовують для нагромадження додаткових бджіл до зими, її відсаджують у нуклеус, який розвивається самостійно. Після закінчення головного взятку нуклеусу з матками-помічницями дають підгодівлю, що призводить до посилення відкладання яєць матками.

Матки в нуклеусах відкладають яєць більше, ніж сімейки можуть обсидіти, тому з нуклеусів з матками-помічницями регулярно відбирають розплід і передають його в основні сім’ї, а нуклеуси поповнюють вільними стільниками.

Після закінчення відкладання яєць старих маток, яких належить вибракувати, убивають, а бджіл і розплід приєднують до основної сім’ї. Молодих маток залишають у нуклеусі на зиму для додаткового нарощування бджіл: навесні.

Застосовуючи маток-помічниць для нарощування бджіл, пасічники одержують в зиму сильні сім’ї з великим процентом молодих бджіл.

В кінці серпня або на початку вересня залежно від погодних умов повертають у вулики утеплення. Після того, як виведеться більша частина розплоду, провадиться остаточне збирання гнізд на зиму. Роблять це так: з вуликів виймають маломедні, які звільнились від розплоду, рамки, в гніздо ставлять заготовлені під час головного взятку стільники з медом; гніздо комплектують з рамок, які не менш ніж наполовину зайняті запечатаним медом. Залишають стільки рамок, скільки бджоли щільно покривають в прохолодний ранок. Звичайно на зиму у вуликах залишають по 2 - 2,5 кілограма меду на кожну вуличку бджіл, тобто по 14 - 18 кілограмів на сім’ю, решта меду зберігається в коморі.

Рамки з пергою ставлять на друге місце від краю гнізда, щоб вони були охоплені зимовим клубом бджіл.

Прибирають вулики в зимівник у листопаді, коли настають прохолодні дні і перші заморозки, тобто коли вже нема можливості для обльоту бджіл. Для цього вибирають день з сухою погодою.

Передові пасічники не поспішають з прибиранням бджіл у зимівники, а дають їм можливість використати пізні теплі дні для обльоту. Чим пізніше бджоли проведуть останній обліт, тим легше вони переносять зимівлю.

Забезпечені багатими кормовими запасами, правильно зібрані для зимівлі і поставлені в добре підготовлені зимівники, бджолосім’ї не потребують великого догляду. Тому в першу половину зимівлі пасічники відвідують зимівники рідко. При відвідуванні зимівника вони перевіряють температуру і вологість повітря в зимівнику і прослухують вулики, щоб дізнатися, як поводять себе бджоли.

З другої половини зимівлі пасічники уважніше стежать за поведінкою бджіл, бо саме в цей час у сім’ях з’являється розплід. Відвідування зимівника провадять три-чотири рази на місяць, приурочуючи це до різких надвірних коливань температури повітря. В разі потреби регулюють температуру і вологість повітря, убавляючи або прибавляючи ширину вентиляційних отворів або за допомогою інших способів.

Температура в зимівнику підтримується звичайно в межах від 0 до плюс 2 градуси; іноді температура знижується до мінус 3 - 4 градуси, але це не страшно для сильних сімей.

 

Внаслідок доброї підготовки бджолосімей і нормальної зимівлі бджіл зимового відходу на передових пасіках звичайно не буває. Сім’ї виходять із зимівлі силою 7 - 8, я іноді 8 - 10 вуличок.