Вступ
З рішень XX з’їзду Комуністичної партії і постанов пленумів Центрального Комітету яскраво видно, яке величезне значення партія і уряд надають справі розвитку всіх галузей сільськогосподарського виробництва.
XX з’їзд КПРС, ставлячи питання про ліквідацію відставання в розвитку тваринництва і про розширення посівних площ сільськогосподарських культур, торкається і питання про розвиток бджільництва, бо із збільшенням посівів медоносних культур, таких, як соняшник, гречка та інші, з закладанням нових садів та ягідників у колгоспах і радгоспах створюється більш сприятлива база для бджільництва.
Тепер бджільництво в колгоспах і радгоспах нашої країни набуло значення обов'язкової галузі сільськогосподарського виробництва.
Таке значення воно дістало, з одного боку, як фактор підвищення врожайності важливих сільськогосподарських культур і з другого, - як джерело додаткового доходу від реалізації продуктів бджільництва - меду і воску.
Мед з давніх-давен ціниться як відмінний продукт їжі і використовується для поліпшення харчування широких мас населення. Він використовується як лікувальний засіб, що застосовується при різних захворюваннях дорослих і дітей. Відомо, що за калорійністю мед займає одне з перших місць серед інших продуктів харчування. Один кілограм меду містить 3150 великих калорій, тим часом як один кілограм сметани — 2290 калорій, кілограм свіжої риби (судака) — 800, літр молока — 665 великих калорій. Кілограм меду виділяє стільки калорій, скільки 40 куриних яєць.
Бджолиний віск завдяки своїм особливим властивостям є важливою сировиною для багатьох галузей промисловості. В металургії, наприклад, він застосовується для перевірки форм при чавунному литві, в авіації - для ізоляції проводів, просочувальних і покривних речовин, для надання частинам тривкості від впливу мікроорганізмів. Багато воску потребують і деякі інші галузі промисловості.
Бджолиний віск має такі властивості, яких нема в жодному воску, — тваринному, мінеральному або рослинному.
Приблизно 80 процентів воску, одержуваного на колгоспних і радгоспних пасіках, йде на виготовлення штучної вощини, без якої неможливе сучасне бджільництво.
Надзвичайно велике значення має бджільництво як засіб підвищення врожайності багатьох цінних сільськогосподарських комахозапилюваних культур.
Бджоли, шукаючи нектар і пилок, літають від квітки до квітки, відвідують різні рослини одного виду і переносять пилок, перехресно запилюючи рослини.
Численними дослідами доведено, що поруч з старанним обробітком ґрунту, застосуванням добрив і використанням передових методів догляду за рослинами на підвищення врожаю комахозапилюваних культур значно впливає запилення їх бджолами.
При правильному використанні бджіл на запиленні значно підвищується урожай плодових і ягідних культур і поліпшується його якість. Підвищується урожайність і інших комахозапилюваних сільськогосподарських культур. Так, наприклад, додаткове запилення соняшника бджолами підвищує його врожайність на 3—4 центнери на гектарі.
Розмір площ комахозапилюваних культур у кожному колгоспі і радгоспі обчислюється десятками, а іноді і сотнями гектарів. На них зосереджується в одному місці незчисленна кількість квітів, що одночасно розцвітають й потребують запилення. А тим часом підвищення агротехнічних заходів, поліпшення обробітку ґрунту, запровадження в практику захисту рослин різних хімічних препаратів призвели до різкого скорочення кількості диких комах-запилювачів.
Таким чином, цілком зрозуміло, що на зміну диким запилювачам, що поступово зникають, повинні бути висунуті запилювачі, масове розмноження яких можна регулювати. Такими запилювачами рослин є медоносні бджоли.
Величезне значення бджіл у підвищенні і поліпшенні врожайності шляхом запилення садових, ягідних, овочево-баштанних культур, соняшника, коріандру, гречки, люцерни та інших стало загальновизнаним.
Бджільництво колгоспів і радгоспів нашої області має величезні можливості для свого дальшого розвитку і підвищення продуктивності пасік.