Вишнева пасіка - все про мед, бджіл, бджільництво та пасіці


Передовий досвід у бджільництві

Джерела росту продуктивності праці в бджільництві

Показником росту продуктивності праці в бджільництві, так само як і в інших галузях сільськогосподарського виробництва, є збільшення кількості продуктів, вироблюваних за одиницю робочого часу на одного робітника.

Вирішальною силою розвитку виробництва й росту продуктивності праці в колгоспах є механізація праці. На пасіках працює по кілька чоловік і в основному немає механізації. Однак це не значить, що не слід займатися підвищенням продуктивності праці в бджільництві.

Ріст продуктивності праці в бджільництві залежить від багатьох умов. Головні з них: поліпшення якісного стану бджолосімей і використання їх на медозборі, збільшення кількості бджолосімей, закріплюваних за пасічниками для обслуговування, спрощення техніки догляду, забезпечення пасік необхідним інвентарем, вуликами і т. д.

Утримання на пасіках сильних бджолосімей є важливою умовою підвищення продуктивності праці в колгоспному і радгоспному бджільництві. Тільки сильні бджолосім’ї при наявності багатої кормової бази спроможні зібрати велику кількість меду й воску та забезпечити максимальне запилення комахозапилюваних сільськогосподарських культур.

В підвищенні продуктивності пасік величезну роль має відіграти міжпородне схрещування бджіл.

У бджільництві, як в рослинництві і тваринництві, ефективне проявлення продуктивності помісями першого покоління, при міжпородному схрещуванні, зв’язано з певним підбором комбінації висхідних порід бджіл.

Науково-дослідний інститут, Українська дослідна станція бджільництва та інші науково-дослідні заклади провадили роботи по одержанню помісних бджіл від схрещування одних порід бджіл з іншими. Особливо різке підвищення продуктивності по меду й воску одержано на Українській дослідній станції бджільництва при використанні бджіл, одержаних в результаті спаровування маток сірих високогірних кавказьких бджіл з трутнями далекосхідних бджіл.

Тут при несприятливих погодних умовах такі бджолосім’ї зібрали по 80,13 кг меду, тим часом як контрольна група зібрала по 21,9 кг.

Для середньої смуги СРСР за господарськими ознаками кращі сім’ї бувають при схрещуванні бджіл сірої високогірної кавказької породи з місцевими середньо-російськими бджолами. Помісі, одержані від спарування кубанських маток з трутнями середньо-російських бджіл, дали негативні результати - зниження медозбору за рахунок посиленого розмноження, підвищення ройливості, погіршення зимостійкості.

Чим вища продуктивність пасіки, тим вища продуктивність праці. Якщо при високій продуктивності бджолосімей навантаження на одного працівника, зайнятого в бджільництві, невелике, то продуктивність праці буде низька, бо праця використовується не повністю.

Для прикладу візьмемо чотири колгоспні пасіки Лозівського району: пасіку колгоспу «Червона агрономія», імені Чапаєва, імені Щорса і «Червоний Жовтень» з різним навантаженням на одного працівника і різною продуктивністю пасік. Перевіривши показники пасік цих колгоспів, ми побачимо наочну картину впливу розмірів навантаження на пасічника і продуктивності пасік на величину продуктивності праці.

Колгоспи

Навантаження на одного па­січника (сімей)

Валовий вихід продукції

В середньому на одну бджолосім’ю

В середньому на одного працівника пасіки (кг)

меду

воску

меду

воску

"Червона агрономія"

125

53,3

0,8

6662,5

100

Імені Щорса

63

102,0

1,2

6300,0

76,6

Імені Чапаєва

90

57,4

0,8

5166,0

72,2

"Червоний Жовтень"

48

58,2

0,8

2793,6

38,4

З наведених даних видно, що продуктивність праці в бджільництві залежить від кількості бджолосімей, закріплених за пасічником, і від продуктивності кожної бджолосім’ї.

Так, у колгоспі «Червоний Жовтень» при невеликому навантаженні пасічника в 1956 році продуктивність праці була дуже низька. На одного працівника, зайнятого в бджільництві, в цьому колгоспі одержано по 2793,6 кг меду.

В колгоспі імені Щорса валовий вихід продукції на одну бджолосім’ю становив у середньому по 101 кг меду і по 1,2 кг воску, тобто найвищий медозбір в середньому на одну бджолосім'ю порівняно з іншими згаданими колгоспами. Однак кількість одержаної продукції на одного робітника, зайнятого в бджільництві, нижча, ніж у колгоспі «Червона агрономія». Це пояснюється меншим навантаженням на одного пасічника.

Таким чином, найбільш високопродуктивними є пасіки, в яких уміло поєднується велике навантаження на кожного робітника, зайнятого в бджільництві, з високою продуктивністю бджолосімей.

Питання про норми навантаження числа сімей на пасічника не може розв’язуватися з загальних позицій і потребує диференційованого підходу. Не можна збільшувати норми навантаження сімей на пасічника без врахування його кваліфікації, медозбірних умов і застосовуваних методів.

У нашій області є колгоспні пасіки в 30 - 40 бджолосімей, для обслуговування яких виділяються пасічники, звільнені від інших робіт. На цих пасіках, крім пасічника, працюють ще сторожі, а для виконання окремих робіт призначаються робітники.

Тепер створені всі можливості для того, щоб збільшити кількість бджолосімей за рахунок підвищення навантаження на пасічників. Прикладом можуть правити такі пасіки, як колгоспу «Зоря комунізму» Барвінківського району, де два пасічники обслужують пасіку в 212 бджолосімей, колгоспу «КІМ» Кегичівського району, де один пасічник обслужує пасіку на 114 бджолосімей, та багато інших.

Дуже важливою умовою підвищення продуктивності праці пасічників є створення сталої і багатої кормової бази.

Запилювання сільськогосподарських культур бджолами при величезних масивах їх посівів потребує великих пасік з сотнями бджолосімей.

При таких розмірах пасік потрібна кормова база, яка задовольняла б потребу їх як відносно розміру бджолиних пасовищ, так і відносно достатку нектару і пилка.

Природна кормова база тепер вже не може забезпечити наявних крупних пасік. Великі масиви комахозапилюваних культур є важливим елементом кормової бази

бджільництва, однак вони не можуть повністю І своєчасно забезпечити потреб великих пасік у взятку. Причиною цього є недостатня нектаропродуктивність і наявність розривів між періодами їх цвітіння. Тому створення міцної кормової бази для бджіл є необхідною умовою, бо сподіватися на випадкову кормову базу неможливо.

Створення кормової бази для бджіл не можна розглядати як обов’язок тільки пасічників і бджільницьких організацій. Воно тісно зв’язано з умовами господарства і може бути успішно вирішено тільки спільними зусиллями пасічників, агрономів і правлінь колгоспів.

Крім того, треба ширше практикувати кочування пасік до джерел взятку.

Спрощення техніки догляду за бджолами є важливим фактором підвищення продуктивності праці. Це повинно здійснюватися шляхом відмови від застосування на пасіках прийомів любительського бджільництва, які хоч і дають деяке підвищення продуктивності бджіл, але не виправдують затрачуваної на них праці (часті пильні огляди гнізд бджолосімей, перестановка рамок з однієї сім’ї до іншої і т. д.).

На багатьох колгоспних пасіках тепер широко використовують утримання бджіл у вуликах-лежаках і двокорпусних вуликах. Досвід показує, що бджолосім’ї, які утримувалися в таких вуликах, збирають меду і воску більше порівняно з бджолами, які утримувалися в інших системах вуликів. Догляд за бджолами у вуликах-лежаках дуже спрощується, створюються кращі умови для нарощування бджіл за допомогою маток-помічниць; крім того, зменшуються затрати праці на одиницю продукції.

Утримання бджіл у вуликах більшого обсягу сприяє нарощуванню бджіл до головного взятку. До цього часу бджоли повинні повністю займати два корпуси або всі рамки вулика-лежака.

Велике значення в підвищенні продуктивності бджолосімей має своєчасне нарощування сили сімей.

На деяких пасіках через недостатню кваліфікацію чи з інших причин пасічники нарощують сильні сім’ї під час головного взятку, що не дозволяє повністю використати медозбір для одержання товарної продукції. Такі пасічники, як К. 3. Коваленко, Ф. К. Вергун та інші, утримують на пасіках протягом всього сезону тільки сильні працездатні бджолосім’ї. Це дає змогу навіть у несприятливі для бджільництва роки не тільки повністю забезпечити пасіки зимовими кормовими запасами, але й дати товарну продукцію. Наприклад, у дуже несприятливий для бджільництва 1957 рік на пасіках колгоспів імені Щорса, імені Жданова, «Зоря комунізму» та інших одержано товарний мед.

Істотний вплив на підвищення продуктивності бджільництва має ліквідація втрат бджолосімей, а іноді і цілих пасік від отруєння хімічними препаратами, застосовуваними для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками, бур’янами і хворобами рослин.

Багато хімічних препаратів виявилось шкідливими для корисних комах-запилювачів, зокрема й для бджіл.

Швидкість втрати токсичності різними хімічними препаратами залежить від багатьох причин: стану погоди, властивостей отрути, способу і часу застосування отрути і т. д. Тому рослини, оброблені хімічними препаратами, різний час залишаються небезпечними для бджіл.

Українською дослідною станцією бджільництва встановлені строки знезараження хімічних препаратів. Так, наприклад, ДДТ небезпечний для бджіл протягом однієї доби, НІУІФ-100 (тіофос), вофатокс (метафос) - протягом двох діб, гексахлоран - протягом трьох діб після закінчення обробки.

Препарати, які містять в собі миш’як і фтор, знезаражуються через 4 - 5 діб. При обробці рослин меркаптофосом його токсичність для бджіл виявляється лише в день застосування. Те ж саме спостерігається при обробці рослин анабазином, нікотином, піретрумом, гербіцидами, бордоською рідиною, мінеральними маслами. Тому при обробці рослин цими препаратами гнізда бджіл слід закрити під час застосування препаратів і відкрити через 4 - 6 годин після закінчення обробки, коли висохнуть розчини і опаде надмір хімічних речовин з рослин.

Щоб запобігти отруєнню бджіл, пасіку необхідно вивезти з району застосування препаратів або ізолювати бджіл у вуликах з допомогою кочової вентиляційної сітки на певний період, залежно від застосовуваного препарату.

В нашій області є пасіки, де бджоли заражені браульозом (бджолиними вошами).

На підставі дослідів, проведених в Українському науково-дослідному інституті експериментальної ветеринарії, рекомендується для боротьби з браульозом застосовувати тимол. Цей засіб безпечний для бджіл. (Рекомендація по застосуванню тимолу для боротьби з браульозом бджіл розіслана на всі колгоспні пасіки).

Одною з істотних умов для підвищення продуктивності праці в бджільництві є правильна оплата праці робітників колгоспних і радгоспних пасік. Оплату праці слід провадити відповідно до затрат праці і кількості одержаної продукції.

Крім вказаних вище умов, які сприяють підвищенню продуктивності праці, дуже важливим фактором є широке запровадження в бджільництві досягнень науки й досвіду передових пасічників, ліквідація втрат і зміцнення керівництва з боку агрономів і зоотехніків колгоспів, МТС галуззю бджільництва.

Робота передових пасічників нашої області показала, що бджільництво є високодохідною і продуктивною галуззю колгоспного виробництва.

Товариші пасічники! Використовуйте в своїй роботі досвід передових пасічників області і досягнення науки.

Своєчасно виконуйте всі робота на пасіці; Утримуйте тільки сильні бджолосім’ї. Забезпечуйте пасіки багатими кормовими запасами на зиму.

Керівники колгоспів і радгоспів, спеціалісти сільського господарства! Застосовуючи посіви медоносних рослин весною і пожнивних восени, а також посіви фацелійових сумішок, поліпшуйте кормову базу для бджіл.

З метою запилення комахозапилюваних культур і одержання медозбору ширше застосовуйте кочування бджіл.

Забезпечуйте пасіки вуликами, пасічницьким інвентарем і штучною вощиною.

Все це дасть можливість ще більше одержати від бджіл меду й воску, підвищити продуктивність праці на колгоспних і радгоспних пасіках.