Зимівля бджіл
Зимівля вважається одним з найвідповідальніших періодів у догляді за бджолами. У зимівники вулики заносять тоді, коли настане стійке похолодання. Найчастіше це буває в середині листопада. Розміщують їх так, щоб кожну бджолосім’ю можна було вільно вислухати і, при потребі, подати їй допомогу, не турбуючи інші бджолосім’ї.
Вулики з сильнішими бджолосім’ями ставлять на — низ, а зі слабшими — наверх. При занесенні в зимівник кришки з вуликів знімають, а верхні і нижні льотки відкривають і засітковують, щоб через них у вулик не залізли миші. Верхнє утеплення, солом’яні мати і папір, якими накриті рамки зверху, знімають. Бокове утеплення залишається.
В першу ніч, після занесення вуликів, зимівник залишається відкритим. Пасічники переконались, що коли зимівник закрити одразу, то бджоли, стурбовані під час перенесення, довго не заспокоюються, шумлять, в зимівнику піднімається висока температура, а це шкідливо відбивається на зимівлі. Проти мишей розставляють пастки і розкладають отруєну принаду. В зимівниках обов’язково влаштовується добра вентиляція і протягом всієї зими підтримується температура у 2—3 градуси тепла.
Під час зимівлі пасічники відвідують пасіку не рідше одного разу на тиждень, причому одночасно у визначений день і годину, а при потребі й частіше. Кожний пасічник оглядає і вислуховує закріплені за ним бджолосім’ї і при виявленні якоїсь ненормальності доповідає про це завідуючому пасікою. Після цього одразу ж з’ясовуються і усуваються причини цих ненормальностей спільними зусиллями всіх пасічників.
Крім догляду за бджолами, пасічники в зимовий період ремонтують вулики та інвентар, виготовляють рамки і натягують їх дротом та виконують інші роботи по підготовці пасіки до виробничого сезону.