Вишнева пасіка - все про мед, бджіл, бджільництво та пасіці


Передовий досвід у бджільництві

Досягнення передовиків бджільництва Харківщини

В післявоєнний період у Харківській області досягнуто значних успіхів у розвитку колгоспного бджільництва. Тепер область за кількістю бджолосімей і насиченістю на 100 гектарів орної землі посідає одне з перших місць в УРСР. В 1956 році в колгоспах області було 61 800 бджолосімей.

Із збільшенням кількості бджолосімей в області зросла і продуктивність колгоспних пасік. Якщо в 1955 році було відкачано товарного меду 501,03 тонни, то в 1956 році його відкачано 680,90 тонни.

Особливою увагою і любов’ю бджільництво користується в Лозівському і Близнюківському районах.

Пасічники Лозівського району в 1956 році одержали в середньому по 51,2 кг валового меду від кожної бджолосім’ї, а пасічники Близнюківського району - по 44,3 кг. Пасічники 25 машинно-тракторних станцій області в 1956 році одержали в середньому від 30,6 до 61,5 кг валового меду від кожної бджолосім’ї.

В 1956 році по області було одержано по 27,4 кг валового меду від кожної бджолосім’ї.

Кращих результатів по продуктивності бджільництва добилися пасічники колгоспу імені Щорса Лозівського району, які одержали від 150 бджолосімей по 90 кг валового меду і по 1 кг воску. Завідуючим цієї пасіки працює Кирило Захарович Коваленко, пасічниками - Мирон Микитович Нищий і Володимир Прокофійович Зносок, Від 65 бджолосімей, закріплених за тов. Коваленком, одержано в середньому в 1955 році по 67 кг меду від кожної сім’ї, а в 1956 році — по 101 кг меду і 1,2 кг воску. Навіть у несприятливий для бджільництва 1957 рік тов. Коваленко одержав значно більше меду і воску, ніж на поруч розташованих пасіках. Самого тільки товарного меду в цьому колгоспі одержано в 1956 році 9,914 тонни. Від реалізації бджільницької продукції в 1955 році колгосп одержав доходу 83 тисячі, а в 1956 році - 146 тисяч карбованців. Середній доход на один витрачений у бджільництві трудодень в 1956 році становив 51,9 карбованця, тим часом як у тваринництві він становив 15,91 карбованця, у рільництві - 11,62 карбованця, в плодоовочівництві - 10,25 карбованця.

Пасічник колгоспу імені XX з’їзду КПРС Лозівського району Євген Олексійович Гринченко від 51 бджолосім’ї одержав в 1955 році по 40 кг меду, а в 1956 році - по 77,1 кг меду і по 1,15 кг воску і дав доходу колгоспові в 1956 році 36 тисяч карбованців. Доход на один затрачений трудодень становив 55,5 карбованця проти доходу в тваринництві 14,4 карбованця, рільництві - 13,5 карбованця, плодоовочівництві - 20 карбованців.

Пасічник колгоспу імені Дзержинського Лозівського району В. К. Мирошниченко від закріплених за ним бджолосімей одержав по 69 кг меду і по 1 кг воску.

В колгоспі імені Жданова Близнюківського району Ф. К. Вергун одержав від 62 бджолосімей по 52,9 кг меду і по 1 кг воску. Доход від бджільництва становив 48,2 тисячі карбованців, або по 40 карбованців на один затрачений трудодень при доході в тваринництві 10 карбованців, у рільництві - 18 карбованців і плодоовочівництві - 19 карбованців на один трудодень.

Пасічник колгоспу імені газети «Правда» Близнюківського району В. Г. Зуб від 100 бджолосімей одержав по 59,9 кг меду.

Таких прикладів можна навести багато. Вони говорять про те, що бджільництво є не тільки прибутковою галуззю колгоспного виробництва, але й високопродуктивною.

В Харківській області в 1956 році на 28 колгоспних пасіках одержано валовий збір меду на одну бджолосім’ю понад 50 кг; на 40 пасіках медозбір становив 40 кг на бджолосім’ю; більш ніж на 60 пасіках медозбір був одержаний понад 35 кг на бджолосім’ю.

Завідуючий пасікою колгоспу імені Щорса Лозівського району К. 3. Коваленко.

Колгоспи мають доход не тільки від реалізації продуктів бджільництва, але й від додаткового врожаю комахозапилюваних культур за рахунок запилення їх бджолами. Про це говорять такі дані.

В колгоспі імені Сталіна Сахновщинського району в 1956 році на площі 60 гектарів соняшника при запиленні бджолами урожай був вищий на 3 центнери на гектарі порівняно з ділянкою, віддаленою від пасіки. Вартість насіння, одержаного додатково від запилення бджолами, становила 4350 карбованців.

В колгоспі імені Чапаєва Балаклійського району при запиленні бджолами урожай соняшника з одного гектара становив 19,5 центнера, гречки - 17,9 центнера, а в колгоспі імені Сталіна того ж району пасіка до посівів соняшника не була підвезена, і урожай при однакових погодних і агротехнічних умовах був одержаний по 12,4 центнера з гектара.

Про успіхи передовиків бджільництва Харківщини говорить той факт, що за показники продуктивності колгоспних пасік в 1956 році 23 пасічники були учасниками ВСГВ в 1957 році.

Які ж шляхи дозволяють пасічникам цих колгоспів добиватися високих показників у своїй роботі?