Строки цвітіння медоносних рослин в Лісостепу України
За даними Української науково-дослідної станції бджільництва
Де ви знаходитесь?
Соняшник однорічний (Helianthus annuus), соняшник олійний — вид трав'янистих рослин з роду Соняшник (лат. Helianthus — сонячна квітка) родини Айстрові.
Народна назва — соняшник.
Стебло висотою від 0,6 до 3 метрів, пряме, переважно без гілок, покрите жорсткими волосками.
Листя чергове, на довгих черешках, верхнє сидяче, нижнє супротивне, темно-зелене, овально-серцеподібне, з пластиною до 40 см довжини, опушене короткими жорсткими волосками, з пилчастими краями.
Квітки у верхівкових, дуже великих кошиках, 30 — 50 см у діаметрі, до зацвітання (у стадії бутонів) повертаються протягом дня за сонцем. Після зацвітання квітки орієнтовані переважно на схід. Крайові квітки язичкові, оранжево-жовті, довжиною 4 — 7 см, зазвичай безплідні; внутрішні — трубчасті, буро-жовтого кольору, двостатеві, численні (500–2000). Віночок п'ятичленний. У квітці п'ять тичинок з вільними нитками, але із зрощеними пиляками. Соняшник утворює частіше одне суцвіття, але бувають додаткові відростки з малими суцвіттями. Цвіте у липні — серпні протягом 30 днів.
Плоди — довгасто-яйцеподібні сім'янки, слабогранчасті, трохи стиснуті, 8 — 15 мм довжини і 4 — 8 мм ширини, з шкірястим опліддям, білі, сірі, смугасті або чорні.
Пилкові зерна кулястої форми, з трьома борознами. У діаметрі (з шипами) 37,4 — 44,8 мкм. У контурі з полюса та екватора майже округлі. Борозни шириною 4 — 5 мкм, короткі, з нерівними краями, часто зі слабопомітними контурами, з притупленими кінцями. Ори овальні, екваторіально витягнуті, шириною 4 — 5 мкм, довжиною 6 — 6,5 мкм. Ширина мезокольпіуму 22 — 25 мкм, діаметр апокольпіуму 11 — 14,2 мкм. товщина екзини (без шипів) 1,2 — 1,8 мкм. Підстильний та нижні шари тонкі. Висота стерженьків під шипами до 1 мкм, між шипами, 0,3 — 0,4 мкм. Скульптура шипувата, висота шипів 3,5 — 5 мкм, діаметр основи 1,2 — 1,5 мкм, кінці їх відтягнуті та загострені; шипи розташовані рівновмірно, на мезокольпіумі у полярній проекції розташовано п'ять шипів. Пилок золотистого кольору.
Батьківщина соняшнику — Північна Америка. Археологічні розкопки підтверджують той факт, що індіанці культивували цю рослину понад 2000 років тому. До Європи соняшник було ввезено іспанцями, і на початку XVI століття його стали вирощувати у мадридському ботанічному саду.
Соняшник олійний широко культивується в Україні.
Медоносні бджоли збирають з квіток соняшника однорічного нектар та пилок. В Україні, на Північному Кавказі, у ряді областей Росії та Казахстану є важливою медоносною культурою, що забезпечує головний медозбір, а також поповнення запасів пилку у гніздах бджолиних сімей. Залежно від погодних умов і агротехніки посівів медоносність коливається у межах від 13 кг з гектара у Башкортостані до 25 кг у Воронезької області, а цукристість нектару — від 45 до 79%. За іншими даними, медопродуктивность становить 40 — 50 кг/га. Відмітна особливість нектару — незначна кількість (3 — 4%) і навіть повна відсутність тростинного цукру. Соняшниковий мед золотистий, світло-бурштиновий, іноді з зеленуватим відтінком.
Середня оцінка 0,9 після 47 голосувань користувачів.
