Яблуня

Яблуня (лат. Malus) — рід листопадних дерев і кущів родини Розові з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами.

Рослина 4-12 м заввишки, з щільною кроною.

Листя 3-10 см завдовжки, чергові, прості, з зубчастим краєм.

Квіти мають п'ять пелюсток, які можуть бути білими, рожевими або червоними; зазвичай з червоними тичинками. Цвітіння відбувається навесні і варіюється значно залежно від підвиду і сорту. Цвіте дуже інтенсивно, і квіти активно відвідують бджоли, при чому перехресне запилення значно сприяє формуванню зав'язі і покращенню врожайності яблуневих дерев. Тому в промислових садах рекомендується чергувати ряди різних сортів. Для якісного запилення рекомендовано на 1 га яблуневих садів розміщувати 2-2,5 сильні бджолині сім'ї. Медопродуктивність в середньому до 20кг/га.

Фрукти (плід) кулясті з зернятками, різні за розмірами: від 1-4 см в діаметрі (в більшості видів диких рослин), і до 6 см. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт.

Яблуня поширена в північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті нараховують до 15 тисяч сортів. Яблуня є одним з найбільш культивованих фруктів у світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 сортів яблуні.

Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — Паперівка, Боровинка, Слава переможцям тощо; осінні — Антонівка, Макінтош тощо; зимові — Ренета золота, Ренет Симиренка, Кримське зимове, Сари Синап, Кандиль Синап тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуню припадало 61,6 % площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн т. (1984).