Вишнева пасіка - все про мед, бджіл, бджільництво та пасіці


Конкуренція генів у бджіл підтверджує теорію альтруїзму


Вчені з Пеннсільванского університету, під керівництвом професора Крістіни Гроцінгер (Christina Grozinger), спільно зі своїми колегами з ряду інших університетів США, виявили, що у робочих особин медоносних бджіл материнські гени пригнічують розмноження, даючи цим особинам можливість доглядати за чужим потомством, а батьківські - навпаки, спонукають відкладати більше яєць, конкуруючи один з одним.

Частково це підтверджує висунуту раніше спірну «теорію альтруїзму». Статтю американських вчених, опубліковану в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, переказує сайт (e) Science News.

Робочі бджоли, як і всі інші тварини з статевим розмноженням успадковують гени в співвідношенні 50/50, як від своєї матері («цариці»-маткі), так і від батька (трутня). Генетики називають їх, відповідно «матрігени» і «патрігени», від латинських слів «мати і батько».

Робочі бджоли фізіологічно є самками, однак, поки «цариця» жива і продовжує виробляти потомство, самі вони не розмножуються, а «доглядають» своїх братів і сестер. Зате коли колишня господиня вулика вмирає, робочі бджоли починають наввипередки відкладати яйця, змагаючись один з одним.

Гроцінгер з колегами схрестили в різних комбінаціях два різновиди медоносних бджіл: африканську, у якій самки відрізняються великими яєчниками, і європейську, з дрібними яєчниками. Гібридні робочі бджоли були отсажени від «цариці», щоб у них не придушувалися розмноження. В результаті виявилося, що робочі бджоли, що походять від європейських «цариць» і африканських «трутнів», мають більші яєчники і інтенсивніше розмножуються, ніж їх побратими.

Вченим вдалося встановити, що «альтруїстичні» гени, що відповідають за придушення розмноження, успадковуються бджолами від матері, тобто це матрігени, а «егоїстичні», що діють в протилежному напрямку - батьківські.

«Ми ідентифікували [в геномі робочих бджіл] понад 100 тисяч ділянок ДНК, які називаються одиничними нуклеотидними поліморфізмами, які присутні в геномах або матері, або батька, але не обох відразу, - сказав постдок Девід Гелбрейт (David Galbraith), інший учасник дослідження. - Це допомогло нам визначити, які частини РНК в їх потомстві виробляються матрігенамі, а які - патрігенамі».

Таким чином, зробили висновок вчені, підтверджується висунута відносно недавно теорія, згідно з якою альтруїстичне поводження може допомагати тваринам передавати свої гени у спадок. В даному випадку ми бачимо, що «альтруїстичні» матрігени допомагають бджолиним «царицям» народжувати на світ більше здорового потомства, яке саме ж дбає про себе. Коли ж цариця вмирає, на перший план виходять уже інтереси трутнів в передачі своїх генів наступним поколінням - тому їх нащадки починають бурхливо розмножуватися.

04.10.2016 Дослідження