Якість матки залежить від спадковості і умов, в яких її виведено. Спадкові якості маток, що виводяться, зале­жать від особливостей матки, від якої взято личинки на маточне виховання, і трутня, що покрив матку. На якість маток великою мірою впливає також сім’я-вихователька, в якій їх виводили. Тому передові пасічники надають ве­ликого значення якості сімей, від яких беруть личинок на маточне виховання, а також якості сімей-виховательок.

 

Молодих маток на пасіках виводять для формування нових сімей, зміни старих маток і організації нуклеусів з запасними матками. Весною запасні матки використо­вуються для ремонту безматочних і формування нових сімей.

 

Пасічники С В. Чуприна, М. Р. Федоренко і О. М. Со­ломко виводять маток від найбільш продуктивних сімей на пасіці. Як сім’ї-виховательки використовуються високо­продуктивні бджолині сім’ї. Так, наприклад, в 1955 році на пасіці тов. Федоренка сім’ї № 16 і № 40 дали більш ніж по 80 кг меду; сім’я № 13 — 90 кг. Тому в 1956 році він виводив маток від цих сімей; частину маток від них було виведено і в 1955 році. В цьому році тут виявлено високо­продуктивні сім’ї №№ 93, 8, 98 і 100. Частину маток у 1956 році виведено від сім’ї № 93.

 

На відділенні пасіки тов. Чуприни кращими за про­дуктивністю були сім’ї №№ 30 і 65. В 1957 році (за умов доброї перезимівлі) від них виводитимуть маток.

 

У бджолиній сім’ї, призначеній для виведення маток, вибирають одну рамку з одно-дводенним розплодом. При постановці рамки в сім’ю стільники з молодими личинка­ми підрізають знизу на третину. При закладанні маточни­ків на підрізаному стільнику бджолам не заважає нижня планка. Нові маточники розташовані трохи вище від дна вулика, що сприяє кращому обігріванню маточних личи­нок. Щоб зручніше було вирізувати з стільників зрілі маточники, в нижньому рядку підрізаного стільника зали­шають кожну третю личинку, викидаючи інші. Рамку з підготовленими личинками ставлять в центр гнізда бджо­линої сім’ї.

 

Пасічник М. Р. Федоренко

На пасіках колгоспів «Зоря комунізму» і «Жовтнева революція» для виведення маток використовуються і ройо­ві маточники від найбільш продуктивних сімей.

 

Сила сімей, а значить і їх продуктивність, залежить не тільки від спадкових якостей маток, а й від їх віку. Моло­ді матки (одного-двох років) відкладають значно більше яєць, ніж старі. Тому передові пасічники щороку заміню­ють не менш як 50 процентів усіх маток на пасіці, а тов. Федоренко в 1955 році з 95 маток замінив 91.

 

М. Р. Федоренко, С. В. Чуприна і О. М. Соломко ви­конують план приросту за рахунок відводків і природного роїння. Частина відводків формується в кінці травня і на початку червня на запасних матках, що перезимували, які до цього використовувалися як матки-помічниці. Нуклеуси з запасними матками підсилюють двома-трьома рамками зрілого розплоду від найсильніших сімей. Таким чином, на плідних матках одразу формуються сильні відводки, що займають до 7 рамок і мають 4—5 рамок розплоду. Части­ну відводків організують в червні, коли бджолині сім’ї вже досить сильні і відбір розплоду не гальмує їх розвит­ку; одночасно це є протиройовим прийомом. В цей час відводки формуються на зрілі маточники або неплідних матках. Кожний відводок формується силою 4—5 вуличок, по 3 рамки різновікового розплоду і по 1—2 медо-пергові рамки. У кожному відводку повинно бути не менш як 3—4 кг меду і по одній рамці перги. Відводки створюються як збірні, так і індивідуальні.

 

Відводки організують від найбільш сильних і про­дуктивних сімей, які мають не менш ніж по 11—12 ву­личок бджіл і 8—9 рамок розплоду. Нові сім’ї формують в 12-рамочних вуликах, по одній в кожному. Через день після формування відводків їм дають зрілі маточники, а іноді неплідних маток. Маток підсаджують у кліточках Тітова, а через добу випускають. Після запліднення ма­ток відводки підсилюють двома рамками розплоду, і далі вони розвиваються самостійно. На період медозбору відводки не з’єднують з основними сім’ями. В умовах Барвінківського району (де медозбір тривалий, але малоінтенсивний) перерва у відкладанні одною з маток яєць може призвести до послаблення сімей і зниження медозбору. Ранні відводки, які формуються на запасних матках, за­безпечують себе кормами на зиму і дають понад 15 кг товарного меду. Пізні відводки забезпечують себе медом на зиму, але товарного меду не дають.

 

С. В. Чуприна і М. Р. Федоренко одержують також приріст сімей і за рахунок роїння. Бджолині сім’ї рояться головним чином у першій половині червня, частково в кінці травня. В цей час сім’ї бувають силою від 12 до 18 вуличок, 6—8 рамок розплоду і мають по 10—12 кг меду. Рої від найбільш сильних і високопродуктивних сімей використовують на приріст, інші — для підсилення сімей, а найчастіше — для організації сімей-медовиків. У цих пасічників в 1955 році роїлося примірно 25 процентів всіх сімей, а в 1956 році — близько 10 процентів. Останні роки на пасіці колгоспу «Зоря комунізму» рої використовують в основному для організації сімей-медовиків.