Нарощування бджіл до медозбору
Основною умовою хорошої роботи передових пасічників є утримання сильних сімей. Сильні сім’ї добре використовують навіть невеликі медозбори, тому в них, як правило, завжди великі запаси меду і перги. В гніздах великих сімей значно кращі температурні умови для розвитку, тут бджоли краще доглядають маток, і тому матки відкладають більше яєць. Бджоли, виховані в сильних сім’ях, значно витриваліші, в них краще розвинені м’язи, медовий зобик, хоботок, крильця і інші органи, вони стійкіші проти різних захворювань, ніж бджоли з слабих сімей.
Сильні сім’ї менше виснажуються на малих медозборах і повністю використовують основні медозбори. В сильних сім’ях набагато більше бджіл. Всі ці, а також ряд інших особливостей сприяють вищій продуктивності сильних сімей порівняно з слабими.
Пасічник С. В. Чуприна
Для нарощування бджіл до медозбору треба забезпечити їх достатньою кількістю кормів, меду і перги, старанно утеплити гнізда в холодний весняний період, своєчасно розширити гнізда, забезпечити сім’ї хорошими молодими плідними матками.
Крім того, вживають також спеціальні методи нарощування бджіл: застосовують маток-помічниць, утримують сім’ї з двома матками в одному вулику, застосовують двокорпусне і багатокорпусне утримання бджолиних сімей у вуликах-лежаках і інші методи.
Протягом зими бджолосім’я з’їдає 10—12 кг меду. Доцільно забезпечувати кожну сім’ю 18—20 кг меду, при цьому весною у вуликах залишається по 8—10 кг меду. В роки, коли у квітні і травні бувають невеликі медозбори (з верби, клена, плодоягідних насаджень і білої акації), цього запасу цілком досить для нарощування бджіл до медозбору з еспарцету і лук. Досвідчені пасічники надають великого значення безперебійній достатній годівлі бджіл.
На передових пасіках у весняний період у вуликах буває від 5 до 10 кг меду і по 2—3 рамки перги в кожній бджолиній сім’ї.
У пасічників С. В. Чуприни, М. Р. Федоренка і О. М. Соломка при виставці бджіл з зимівників в сім’ях буває до 7—8 кг меду. Крім того, до 6 кг меду бджоли приносять в період цвітіння садів та ягідників; невелику кількість меду збирають під час цвітіння білої акації. В сім’ях завжди є по 2—3 рамки перги. Цих запасів вистачає до початку медозбору з еспарцету.
Для нарощування сильних сімей дуже важливо, щоб у вуликах було тепло. При вихованні розплоду бджоли підтримують температуру у вуликах 34—35 градусів. Джерелом теплової енергії є мед. Чим нижче температура зовнішнього повітря, тим більше бджоли витрачають меду для підтримання потрібної температури в гнізді.
Щоб знизити витрати меду, треба зберігати тепло у вуликах. Тому передові пасічники старанно утеплюють їх навесні і розташовують у місцях, захищених від вітру. Захист вуликів від вітру зменшує витрати меду і сприяє швидкому нарощуванню бджіл до медозбору.
Дослідами встановлено, що у звичайний одностінний вулик легко проникає повітря. При вітрі гніздо сильно охолоджується. Так, при силі вітру 4 метри на секунду все повітря у вулику щогодини повністю обмінюється крізь його стінки. Поповнюючи величезні втрати тепла під час весняних холодів, бджоли з’їдають багато корму і виснажуються при виробленні тепла. Вітер заважає обльоту, трапляються зльоти і нальоти, здування бджіл з рамок при огляданні.
В колгоспі «Зоря комунізму» С. В. Чуприна навесні розміщує пасіку на околиці саду так, щоб вона була захищена деревами з півночі, сходу і частково з півдня. З півдня і заходу пасіка захищена посадкою бузку.
Пасічники М. Р. Федоренко (колгосп «Зоря комунізму») і О. М. Соломко (колгосп «Жовтнева революція») весною ставлять пасіки в саду так, щоб вони були захищені від вітру.
Крім того, добре утеплюють гнізда зверху полотнами, папером, прошитим у кілька шарів, ватяними подушками і солом’яними матами. Якщо дозволяє розмір вулика, то гнізда з боків також утеплюють солом’яними матами.
М. Р. Федоренко і С. В. Чуприна, щоб зберегти тепло у вуликах, весною, після виставлення бджіл з зимівника, провадять скорочення гнізд за методом Блінова. Для цього кормові рамки у вуликах виносять за вставні дошки. Крім того, М. Р. Федоренко в слабих сім’ях зменшує розмір вуличок з 12 до 9 мм.
Для нарощування сили сімей має значення також розмір вуликів. Вулик повинен бути зручним житлом для бджіл, а також для роботи пасічника. Раніше в колгоспі «Зоря комунізму» бджіл утримували в 12-рамочних вуликах. Продуктивність пасіки була низька, тому почали застосовувати 12-рамочні вулики з магазинами. Проте виявилося, що вулики й цього розміру недостатні. Тепер тут використовують вулики-лежаки.
Навесні гнізда розширюють сушшю або рамками суші з невеликою кількістю торішнього меду. Ці рамки на один день заносять у тепле приміщення і потім підставляють у вулики. Стільники ставлять не розбираючи гнізд. Відкривши гніздо, дивляться, чи є розплод або яйця на другій рамці від краю. Якщо є, то рядом ставлять рамку суші, приставляють крайню рамку і закривають вулик. Гнізда розширюють сушшю, в якій вже виховувався розплод. Такі стільники краще зберігають тепло, тому весною в них матки охочіше відкладають яйця.
Деякі пасічники перед постановкою суші в сім’ю змочують її цукровим сиропом або теплою водою. Це полегшує бджолам очищення і підготовку комірок для відкладання яєць маткою. Через кожні 4—5 днів переглядають сім’ї і знов розширюють гнізда сушшю. З появою взятку гнізда розширюють світлою сушшю і штучною вощиною.