Зимівля бджіл
Благополучна зимівля бджіл залежить від якості зимівника. У зимівнику треба підтримувати відносно постійну температуру і вологість повітря. Розмір зимівника повинен відповідати кількості сімей. Зимівник має бути обладнаний доброю вентиляцією і зручний для роботи пасічника;
У С. В. Чуприни та М. Р. Федоренка бджоли зимують у підземних зимівниках при температурі від +2 до +5 градусів, іноді нижчій (взимку 1955-56 року температура доходила до мінус 2 градуси).
О. М. Соломко провадить зимівлю бджіл при температурі від +3 до +4 градуси.
М. Ф. Федоренко на зиму гнізда бджолиних сімей не утеплює, залишаючи самі стелі. Вулики в зимівнику знаходяться з кришками.
С. В. Чуприна прикриває гнізда полотнами і двома шарами газетного паперу. Вулики також накривають дахами. Бджіл ставлять у зимівник з 10 по 20 листопада. Вулики в зимівнику розташовують у чотири яруси, без стелажів, льотками в один бік.
Тов. Чуприна залишає відкритими на зиму тільки верхні льотки. Розмір льотків регулюють залежно від температури повітря в зимівнику.
В деяких вуликах для збільшення вентиляції є невеликі отвори в дахах або в корпусах, затягнені дротяними сітками.
М. Р. Федоренко залишає на зиму відкритими тільки нижні льотки розміром 12—15 см. У нуклеусах теж відкривають тільки нижні льотки (розміром 6—8 см). Нуклеуси в зимівнику розташовують тільки у верхньому ярусі, де буває найвища температура.
У передових пасічників бджоли добре підготовлені до зимівлі, повністю забезпечені якісними кормами, зимують у хорошо підготовлених зимівниках, тому не потребують частої перевірки. Взимку у бджіл спостерігається понижена життєдіяльність: у них знижується температура тіла, уповільнюється кровообіг, зменшується споживання корму. Вони спокійно сидять на стільниках у напівактивному стані, щільно одна біля одної для взаємного обігрівання, створюючи плотний клуб. З осені клуб формується біля льотка, потім, з’ївши тут корми, бджоли переміщаються до верхніх планок рамок, а також вздовж вуличок до задньої стінки вулика.
Протягом зими бджоли не випорожняються, і кал збирається у них у задній кишці. Вдержувати таку кількість калу бджоли можуть тільки за умов сприятливої зимівлі. Найменше порушення спокою (поштовхи, стукіт, наявність у вулику мишей, різкі коливання температури) викликає захворювання бджіл на пронос. В результаті цього багато бджіл осипається на дно вулика, і сім’я послаблюється або зовсім гине.
Пасічник на протязі зими регулярно відвідує зимівник, стежить за станом приміщення, а також бджіл і при необхідності усуває неполадки, що заважають хорошій зимівлі бджіл. В першій половині зими зимівник відвідують не частіше двох раз на місяць, приурочуючи перевірку до часу різкого потепління або похолодання.
У другій половині зими (з кінця лютого) в сім’ях появляється розплод, і період зимового спокою закінчується. З цього часу бджоли підтримують у гнізді температуру примірно 35 градусів; потреба в кормах зростає. Пасічники відвідують зимівник один раз на тиждень, а коли починає розтавати сніг — через кожні 3—4 дні. При цьому в зимівнику додержують тиші і не палять цигарок. Щоб не подразнювати бджіл світлом, користуються фонарем з червоним склом або закривають його червоним папером чи матерією. Ввійшовши в зимівник, щільно причиняють двері і прислухаються до загального шуму сімей. Рівний, ледве чутний шум свідчить про хорошу зимівлю бджіл. Підвищений шум вказує на ненормальний стан зимівлі: пониження або збільшення температури, кристалізацію меду, захворювання бджіл на пронос, підвищення вологості тощо.
Треба стежити за станом температури і вологості в зимівнику. Температуру вимірюють термометром, а відносну вологість повітря — психрометром або гігрометром. Щоб забезпечити нормальну зимівлю бджіл, у зимівнику підтримують температуру 0—3 градуси і відносну вологість повітря 80—85 процентів.
Для вислухування бджіл користуються гумовою трубочкою, трошки товщою від олівця. Один кінець трубочки вставляють у льоток, а другий прикладають до вуха.
Передові пасічники колгоспів зони Барвінківської МТС завжди добре підготовляють бджіл у зиму, забезпечують їх достатньою кількістю кормів, створюють відповідні умови температури і вологості. У зимівниках немає мишей, тиша, вони добре затінені, немає там сторонніх запахів, тому зимівля бджіл проходить дуже добре. Ніколи не виникає потреба у зимовій підгодівлі бджіл. Зимові і ранньовесняні обльоти не практикуються.
Висока продуктивність бджолиних сімей залежить від хорошої перезимівлі.
Перед працівниками колгоспних пасік, керівниками колгоспів і спеціалістами МТС стоять великі завдання по значному збільшенню товарного меду на колгоспних пасіках і ширшому використанню бджіл на запиленні сільськогосподарських культур. Впровадження на всіх колгоспних пасіках досягнень науки й досвіду роботи передових пасічників дасть можливість значно підвищити продуктивність колгоспних пасік.